Турботливі батьки розвивають дітям пам’ять не тільки для того, щоб їм було легше вивчити в школі таблицю множення і правила мови. Під час запам’ятовування інформації працюють ділянки мозку, відповідальні за просторово-асоціативне мислення. Тобто додатково розвиваються уява, креативність, логіка, вміння орієнтуватися в просторі та інші когнітивні навички.
Типи пам’яті та особливості її розвитку в дітей
Пам’ять буває:
- Короткочасна та довготривала. Перша – це коли дитина швидко запам’ятала інформацію і так само швидко її забула. Водночас завдяки довготривалій пам’яті ми можемо все життя пам’ятати імена, події, правила тощо.
- Мимовільна та довільна. У першому випадку пам’ять працює в несвідомому режимі, коли щось викликає в дітей сильну емоційну реакцію. Наприклад, батьки відвели дитину на танці і їй так сподобалося, що вона одразу вивчила практично всі рухи. За довільної ж пам’яті потрібно докладати зусиль, щоб щось запам’ятати: припустимо, учні кілька разів повторюють вірш, щоб потім прочитати його напам’ять.
Приблизно з двох до шести років діти активно пізнають навколишній світ. Їм цікаво, чому небо блакитне, сніг тане в руках і куди восени відлітають птахи. При цьому малюки досить легко запам’ятовують нову інформацію, особливо якщо вона подається в ігровій формі.
Від шести до дванадцяти років діти готові докладати зусиль, щоб запам’ятовувати будь-який матеріал. У цьому віці добре працює довготривала довільна пам’ять.
У підлітків пам’ять починає функціонувати, як і в дорослих: щоб добре запам’ятати матеріал, його потрібно не тільки «зазубрити», а й використовувати на практиці.
Як розвивати пам’ять у дітей
Починати розвивати пам’ять можна з того моменту, як дитина навчилася говорити. Для цього використовують ігрові прийоми, читають книжки, пробують нові заняття. Нижче зібрали кілька способів, як це зробити:
- Читати книжки. Неважливо, читає дитина сама чи це робить мама, завдяки книжкам у неї розвиватимуться уява, фантазія та асоціативне мислення. Для кращого ефекту наприкінці обговоріть прочитане: як звали героя, що найбільше сподобався малюку, які хороші та погані вчинки він зробив тощо.
- Розширювати словниковий запас. Пояснюйте дитині значення нових для неї слів. Можна також розповідати життєві історії, пов’язані з ними. Наприклад, мама приготувала нову страву і сказала малюкові її назву, а також згадала, як вона вперше скуштувала її в італійському ресторані і який великий букет троянд тоді подарував тато.
- Водити дитину на гуртки. Нові захоплення активно тренують пам’ять. При цьому можна вибирати будь-яке заняття на смак дітей. Наприклад, на гімнастиці потрібно буде запам’ятовувати порядок рухів, а на кулінарному майстер-класі – послідовність приготування страви.
- Ставити запитання про минулий день. Стимулювати роботу пам’яті можна і за допомогою запитань. Наприклад, мама запитує в малюка: «Які страви вам давали на обід у садочку?», «Якого кольору була сукня виховательки?».
- Грати в «Що пропало». Покладіть перед дитиною сім-десять знайомих їй предметів, нехай вона постарається їх запам’ятати. Потім вона має відвернутися, а ви – прибрати будь-яку річ. Завдання малюка вгадати, що зникло.
- Грати в «Я знаю п’ять…». Ви кидаєте дитині м’ячик і говорите, наприклад: «Я знаю п’ять фруктів». Вона має перерахувати їх і кинути вам м’яч. Щоб було цікавіше, діти теж можуть давати завдання батькам.
- Грати в «Пари». Придумайте п’ять-десять пар слів: наприклад, будинок – сонце, м’яч – собака. Потім ви називаєте першу частину, а дитина згадує другу.
Подібні ігри та заняття нескладно вбудувати в повсякденне життя. При цьому вони змушують малюка думати, запам’ятовувати, а також покращують розумові здібності. Існують також ігри для всієї родини.
Ще потрібно враховувати, що на розвиток мозку впливає режим сну, харчування, фізична активність. У нормі діти до шести років мають спати близько 10 годин, після 12 років – не менше восьми. Ідеальне харчування – різноманітне і збалансоване – включає в себе овочі, фрукти, крупи, м’ясо, молочні продукти. Фізична активність посилює кровопостачання головного мозку і покращує його роботу. А ще це можливість виплеснути накопичену енергію, яка іноді заважає навчанню.